Сестра медична радить:

КІР: ШВИДКИЙ І НЕБЕЗПЕЧНИЙ Як захистити себе і дитину

Тема 1. ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Гострі кишкові захворювання особливо часто виникають в літньо-осінній період, але останнім часом це буває і взимку, і навесні. Як правило, основною причиною таких захворювань буває проникнення мікробів і вірусів до шлунково-кишкового тракту. Джерелом захворювання можуть бути безпосередньо як хворі люди, так і здорові, які виділяють хвороботворні мікроби. Багато із них навіть не знає, що вони небезпечні для оточуючих, і особливо для дітей. Збудники кишкових захворювань виділяються з калом і сечею. При недотриманні санітарно-гігієнічних норм попадають і від людей з гнійними захворюваннями, хворих ангіною. Дуже часто продукти харчування заражають мухи, переносячи мікроби на своїх лапках. Піклуючись про дітей, необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни: добре мийте руки з милом, особливо перед прийомом їжі та після відвідування туалетної кімнати.

При приготуванні їжі необхідно дотримуватися правильної технології термічної обробки продуктів харчування та продовольчої сировини. Значної уваги варто приділяти миттю свіжих фруктів та овочів, зелені. Якщо ви замітили в дітей зміну поведінки, а саме: підвищення температури, зниження або відсутність апетиту, нудоту, порушення дефекації обов'язково зверніться за допомогою до лікаря.

Тема 2. Загартування дитини.

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування зна­чних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи:

• прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
• провітрювання дитячої кімнати та спальні;
• обливання;
• обтирання;
• вмивання прохолодною водою.

У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозо­вано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіоло­гічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури. Головне завдання батьків у процесі загартування - створюва­ти для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміц­нити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетво­ряться на спосіб життя дитини. Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здоро­ва, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних про­цедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вими­ти шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не - має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрюва­ти кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежи­ти за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зо­крема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно від­новити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.

Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи за­гартування.

Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності*. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помеш­канні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну пли­ту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D), який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто яко­мога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля бу­динку басейн, у якому дитина плескатиметься.

Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщен­ні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріж­ка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з висту­пами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим руш­ником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кін­ці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холод­нішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообі­гу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав,

Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.

Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підго­товкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волоха­тою рукавичкою до почервоніння шкіри.

Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприєм­ний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.

Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеці­альний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

Темп зниження температури і застосування масажної щітки ви­значають відповідно до реакції дитини на процедуру.

Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку облива­ти прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі про­цедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а че­рез 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до два­дцяти хвилин.

Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хви­лин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ре­тельно розтирають ноги рушником.

Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочи­нають систематичне проведення процедури з теплішої води.

Протипоказання до загартування дошкільників

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.

Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:

• температура повітря вище +30 °С;
• усі форми диспепсії;
• кишкові інфекційні захворювання;
• гострі запальні захворювання.

Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах забороненоу разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швид­кого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.